- визволитель
- [виезволи/теил']
-л'а, ор. -леим, м. (на) -леив'і/-л'у, мн. -л'і, -л'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
визволитель — я, ч. Той, хто визволив, визволяє кого , що небудь … Український тлумачний словник
визволитель — (той, хто визволив, визволяє кого / що н.), визвольник; месія уроч. (про того, у кому бачать рятівника, визволителя) … Словник синонімів української мови
визволитель — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
визволителька — и. Жін. до визволитель … Український тлумачний словник
визвольник — а, ч. Те саме, що визволитель … Український тлумачний словник
завойовник — а, ч. 1) Той, хто бере участь у підкоренні, загарбанні країн, поневоленні народів силою війська; прот. визволитель. 2) перен., чого. Той, хто проникає в таємниці чого небудь, розвідує, підкоряє що небудь невідоме, неосвоєне … Український тлумачний словник